10 січня проведено педагогічний тренінг для вчителів нашого закладу на тему: "Використання ідей В.О. Сухомлинського у формуванні та збагаченні педагогічної культури вчителя"
Педагогічний тренінг
Тема: Використання ідей В.О. Сухомлинського у формуванні та збагаченні педагогічної культури вчителя
Мета: пропагувати педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського, розширити знання учасників семінару про педагогічну культуру та її основні складові, формувати вміння організовувати і проводити інтерактивні форми роботи з учнями і вчителями, розвивати навички педагогічної культури, стимулювати самовдосконалення вчителя
Форма проведення – ділова гра
Вступ
Про педагогічну культуру вчителя завжди говорилося багато. Особливо це актуально сьогодні, коли використовується технологічний підхід в освіті.
Видатні педагоги (Сухомлинський , Ващенко, Штейнер , Монтессорі та ін.) ставили перед особистістю вчителя великі вимоги. В.Сухомлинський у своїх працях постійно акцентує увагу на необхідності педагога любити дитину. Р.Штейнер говорив, що якщо педагог не знає , як підійти до дитини і що їй говорити, то ніякі методики не допоможуть,
«суть виховання – у вихованні самого вихователя»
Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально – виховний процес, який він організовує, містив у собі ситуацію успіху. Це має стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової. Педагог повинен володіти силою сугестивного впливу за допомогою елементів педагогічної техніки. Однак в жодному разі вчитель не повинен зловживати здібністю до навіювання.
Для вчителя важливо розуміти внутрішній світ дитини, поважати його внутрішній стан, говорити правду, хоч інколи й гірку. Якщо учень відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне допомогти , то прийме зауваження вчителя і довірить йому свою долю. При цьому вчитель має нести відповідальність за наслідки своїх педагогічних дій.
Велике значення має емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність. Без цього не можна створити ситуації успіху ні дітям, ні самому вчителю.
В.О. Сухомлинський виокремив такі ознаки емоційної культури: культура та сприйняття; культура слова та емоційних станів; емоційне сприйняття світоглядних та моральних ідей, принципів. Чим тонші відчуття та сприйняття, тим більше бачить і чує педагог. В.О.Сухомлинський особливу увагу звертав на виховання «відчуття слова та його відтінків». Здібності вчителя самі по собі не формуються і вчителю необхідно займатися самовдосконаленням.
У педагогічній технології «Створення ситуації успіху» особливе значення приділяється вербальним прийомам : «Я переконана, що наступного разу ти виконаєш це завдання інакше…», «Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це…», «Я сподіваюсь, саме це нам неодмінно вдасться…» та ін.
Не менше значення для реалізації даної технології має і педагогічна доброта - здатність учителя усвідомлено будувати свої стосунки з вихованцями , спираючись на перспективу їх розвитку, домагаючись досягнення мети лише благодійними засобами. Головне - створити оптимістичну установку дитині, забути на деякий час про її недоліки, побачити лише позитивні лінії її розвитку.
Створення передчуття успіху – важливе завдання вчителя у вихованні постійного бажання оволодівати все новими та новими знаннями. Велике значення у вихованні стійкого бажання вчитися й добиватися щоразу кращих результатів має життєрадісний бадьорий тон, який має створити на уроці вчитель. На жаль, бувають випадки, коли , з погляду методики проведення уроку, вчителя нема в чому дорікнути, але млявий, нецілеспрямований тон на уроці веде до того, що в учнів створюється похмурий настрій. Байдужість учителя зразу ж передається учням . На таких уроках не виховується бажання вчитися. Урок повинен викликати позитивні емоції, почуття задоволення своєю роботою.
Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» дає можливість подолати дитячі лінощі, навчити отримувати задоволення від праці. Завдання вчителя - дати дитині щастя праці, навчити дорожити ним.
В.О.Сухомлинський говорив: «В наших школах не повинно бути нещасних дітей – дітей, душу яких пригнічує думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися.»
Сучасні педагогічні технології, які є особистісно орієнтованими, вимагають великої майстерності від педагога, глибоких знань з педагогіки та психології.
Вчитель може використовувати елементи різних педагогічних технологій, але без створення ситуацій успіху у навчально – виховному процесі неможливо досягти того, щоб учні мали пізнавальний мотив і бажання самовдосконалюватись.
Вибираючи освітні технології, вчитель має пам’ятати, що у кожної дитини є задатки, які можуть розвинутися у здібності; побачити їх, розвинути – це обов’язок педагога. Знання методик, технологій, знання дитини – ознака високої педагогічної культури вчителя.
Хід гри
Я запрошую вас взяти участь у діловій грі «Використання ідей В.О. Сухомлинського у формуванні та збагаченні педагогічної культури вчителя»
Наша мета- пропагувати педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського, розширити знання про педагогічну культуру та її основні складові, формувати вміння організовувати і проводити інтерактивні форми роботи з учнями і вчителями, розвивати навички педагогічної культури, стимулювати самовдосконалення вчителя.
Ведучий: А тепер я ознайомлю Вас із правилами гри:
- Бути позитивними;
- Говорити по черзі;
- Бути активними;
- Слухати і чути кожного;
- Толерантно ставитись одне до одного;
- Бути пунктуальними; діяти за принципом «тут і зараз»;
- Час дорого цінується.
Ведучий: Вправа – « самопрезентація» Запрошую стати в коло, назвати своє ім’я і своє професійне кредо.
(5 хв.)
Ведуча:Отже, шановні колеги, виконаємо 1-е завдання гри –
скласти вислів В.О. Сухомлинського і зачитати.( 3 вислови).
Ведуча: Таким чином, ми об’єдналися у 3 групи. Прошу зайняти свої місця. Запрошую Вас взяти участь в інтерактивній вправі
«Мозковий штурм» (кожній команді пропонується дати відповіді на 3 запитання)
(10 хв.)
- У чому вбачав Сухомлинський завдання школи?
- Що у вашому розумінню компетенції?
- Що має бути, на думку В.Сухомлинського, атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей?
- Що таке педагогічна культура?
- Що розуміють під професійною компетенцією педагога?
- Які компетенції свідчать про професіоналізм педагогів?
- Хто, за Сухомлинським , творить обличчя школи?
- Що таке компетентність?
- Що В.Сухомлинський вважав могутнім засобом впливу на свідомість вихованців?
Ведуча: М.Т.Рильський писав: «Ми працю любимо, що в творчість перейшла». Так, як педагоги – люди творчі, то наступне завдання командам теж творче – «Ерудити, вперед!»
Командам пропонуються такі завдання:
1.Створити модель компетентного вчителя.
2. Дібрати перелік факторів , які визначають рівень педагогічної культури.
3. Ознаки відсутності педагогічної культури.
5 хв
Ведучий - підводить підсумки.
Ведучий: Однією із складових професійної компетентності вчителя є комунікативно-ситуативна компетентність. Ми , вчителі, часто стаємо свідками проблемних ситуацій між учнями, дитиною і батьками, учнем і вчителем , інколи між вчителями та ін. і повинні вміти самостійно орієнтуватися в найрізноманітніших проблемних ситуаціях педагогічної дійсності , критично їх оцінювати й оперативно знаходити шляхи подолання суперечностей, що виникають. Вересень – жовтень – це період вивчення адаптації п’ятикласників в основній школі. Саме в цей період і виникає багато проблем в учнів , їх батьків та вчителів. Ми повинні вчасно надати кваліфіковану методичну допомогу учасникам навчально - виховного процесу. При цьому слід пам’ятати про належний рівень педагогічної культури.
Наступна вправа « Ситуація». Групам пропонується розв’язати проблемні ситуації. (Учасники об’єднуються у 3 групи за допомогою фішок - квіток)
Проблема учня 5 класу «Коли я навчався в початковій школі, я був хорошим учнем: мав досягнення тільки високого і достатнього рівнів. Учителька Тамара Петрівна завжди допомагала мені, якщо я чогось не розумів. Тепер навчаюся у 5 класі. Предметів дуже багато і я нічого не встигаю вчити. Іноді не розумію, про що говорить учитель. І тепер не знаю, що мені робити. До школи ходити не хочеться.»
Проблема одного з батьків учениці 5 класу. «Моя дочка навчається у 5 класі. Ми всією сім’єю не можемо відрегулювати наш життєвий режим, донька нічого не встигає робити, дуже втомлюється , стала дратівливою. Завдання дуже великі , ми самі нічого не розуміємо і не завжди можемо дати пораду дитині. Весь час після шостої вечора ми присвячуємо доньці, але проблема зостається.
Проблема молодого класного керівника 5 класу. « Мені дуже складно налагодити стосунки з учнями 5 класу. Вони практично не слухають мене, постійно спілкуються з учителькою Тамарою Петрівною. І вона дуже часто заходить до нас у клас. Що мені робити?»
(10 хв.)
Ведуча: У народі кажуть: «Найкраще в житті – це діти, а діти – це квіти. Дітей квітами, в певній мірі , робимо ми, вчителі. Зараз кожен із вас вибере квітку. Таким чином , ми створили так звані клумби квітів, тобто об’єдналися у 3 групи. Прошу зайняти свої місця.
В.О.Сухомлинський писав: «Головний вихователь – життя, основний вихователь – сім'я». Проблема , над якою працює наш заклад, - це «Сприяння фізичному і духовному розвитку особистості шляхом тісної взаємодії в системі «учні – батьки – вчителі» та використання компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі», ми затвердили програму роботи з батьками і проводимо з ними різні форми роботи- збори, заочні батьківські збори, родинні свята, батьківський лекторій, співбесіди, консультації. Ми також займаємося освітою батьків.
Запрошую вас взяти участь у тренувальній вправі «Як звертатися до дитини?»
Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей, відпрацювати комунікативні вміння.
Ведучий. (об’єднання учасників у 4 пари за допомогою фішок-цукерок)
Кожна група (учасник) отримує картку з різними зверненнями до дитини і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.
Після програвання кожної пари (групи) учасники обговорюють , чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.
А.говорите з жахом: «Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!
В. говорите спокійно, доброзичливо: «О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток слід тримати ось так, а цвях- так»
А. Говорите зі стурбованістю у голосі: «Почни, нарешті вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша у навчанні і потребуєш більше часу на підготовку»
В. Скажіть із радістю у голосі: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Т.Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку. Вивчиш і зараз»
А.Кричите: «Перестань його бити. Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте?»
В. Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш.
А.Говорите жалісливим тоном: « Синочку, чому ти такий лінивий! Якби ти не був таким, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався?2
В. Говорите рішуче, але доброзичливим тоном: «Синочку, ти досить розумний та здібний, щоб осягнути це. Я чекаю рішучих змін у школі.»
Ведучий. Підсумок про те, як правильно звертатися до дитини.
Отже, звертатися до дитини слід по-доброму, не принижуючи почуття власної гідності. При цьому використовувати у багатьох випадках педагогічну технологію «створення ситуації успіху». Спілкування з дитиною має приносити їй задоволення, надавати впевненості у власних силах.
- В.О. Сухомлинський писав: «Досвід підтверджує, що музика – найсприятливіше тло, на якому виникає духовна єдність вихователя і дітей.» Музика відкриває нам очі на красу природи, моральних стосунків, праці, отже, через конкурс «Відгадай мелодію» доторкнемося до прекрасного не тільки в навколишньому світі, а й у самому собі .
- Про цю укр.. народну пісню В.Сухомлинський говорив, що вона пробуджує яскраві уявлення про далеке минуле нашого народу, про його боротьбу проти загарбників. («Ой на горі тай женці жнуть»)
- Пісня про дівчину, яка збирала квіти і причарувала коханого («В саду гуляла»)
- Пісня про два могутні дерева, біля яких ведеться діалог між козаком і дівчиною(Ой на горі два дубки)
- Про дівчину, яка стояла під палаючим деревом. («Горіла сосна»)
- Пісня про гарний урожай та хороших гостей. («Зеленеє жито»)
- Пісня про рослину – символ України. («Одна калина»)
Вправа «Коло зворотнього зв’язку»
Пропоную учасникам по колу висловити свої думки з таких тем:
- Що найбільше запам’яталося , сподобалося?
- Чи потрібні, на Ваш погляд, подібні заняття?
- Над чим , на Ваш погляд, потрібно попрацювати?
- Як Ви збираєтеся використовувати те, чого навчилися сьогодні?
( 2 хв.)
| 
